Справжня церква

В продовження свята Трійці та теми церкви.
 
Біблія дуже конкретна. Вона нагадує всім, що СПРАВЖНЯ ЦЕРКВА – ЦЕ:
 
СІЛЬ, А НЕ ЦУКОР (Мф 5:13). Блискуче зауваження, яке зробив, якщо не помиляюсь, Олександр Савич. «Бути цукром» значить намагатися бути солодким – догоджати їм, м’яко стелити, уникати конфронтації, говорити так, щоб нікого не образити. Бути сіллю значить пробуджувати спрагу – «я теж хочу того ж, що маєш ти».
 
СВІТЛО, А НЕ БЛИСК (Мф 5:14). Світло справжнє. Блиск фальшивий. Світло – це Бог. Блиск – це світ з його ілюзіями та міражами. Світло зігріває, блиск вабить до себе. Світло нещадне до недоліків, показуючи їх такими, які вони є. Блиск просто заліплює очі і робить підсліпуватим.

Читати далі…

ЧЕСНІСТЬ І ПРАВДА – НЕ ОДНЕ Й ТЕ Ж САМЕ

Перечитай заголовок ще раз. І ще раз, будь ласка.

Можливо, воно тебе здивувало. Не поспішай глузувати чи висловлювати свій гнів. Тим більше не тисни лайк – просто так, за звичкою, необдумано.

“Бути чесним” не завжди значить “казати правду”:

Приклад 1. В епоху Середньовіччя вчителі на уроках говорили про те, що земля плоска. Чи були вони ЧЕСНИМИ, заявляючи це? Звичайно. Вони були чесними, ще б пак – вони вірили в те, що казали! Чи говорили вони ПРАВДУ? Зараз ми достеменно знаємо, що ні (не беремо до уваги купку маргіналів, які створили в Мережі кілька сайтів і заявляють, що «кругла Земля» – то глобальна фальсифікація і масонська чи яка там змова) – Земля не плоска, вона таки кругла.

Приклад 2. Партизан потрапляє в полон і, щоб не видати своїх побратимів, говорить ворогам, що загін знаходиться в квадраті А4, точно знаючи, що вони якраз в цей момент знаходяться в квадраті В1. Карателі вирушають в квадрат А4 і дійсно знаходять там партизанів, які вирішили перебратися в інше місце, коли виникла загроза їх викриття. Чи був полонений партизан чесним? Ні. Але він, як це неймовірно не звучить, сказав правду – мимоволі, не бажаючи того і не здогадуючись про це.

Твердження, з якого починається текст, може бути небезпечним і руйнівним, якщо ти тільки даси йому достатньо місця у своєму розумі. Воно сильне настільки, що може зачепити чи навіть зруйнувати інші твердження, як от:

«…Головне – мати віру, і не так важливо, в що ти віриш.»
«…Кожен має право вірити, у що забажає»
«…Правди як такої не існує, в кожного вона своя»
«…Правда – коли ти завжди говориш, що думаєш»
«…Правда є, але люди нездатні її осягнути»

Пройдемося по цим заявам?

«…Головне – мати віру, і не так важливо, в що ти віриш. Кожен має право вірити, у що забажає».
Це ірраціонально, але це справді так: часом дійсно стається таке, що віра робить чудеса. Людина в онкологічній клініці не має нічого, крім віри – і отримує зцілення. Хтось дуже вірить в те, що протягом року заробить мільйон, і його віра дозволяє йому цього досягнути. Але де межа такої віри? Чи дозволить вона мені стрибнути з багатоповерхівки, вірячи в те, що якимось чином я здолаю силу тяжіння і полечу, куди мені заманеться? А як щодо кишенькового злодія, який має непорушну віру в свою невловимість та безкарність? Чи має він право на таку віру і силу, яку ця віра йому дає? А що якщо хтось матиме віру в процвітання і успіх, і ця віра принесе йому справжній фінансовий рай, але за рахунок інших людей?

«…Правди як такої не існує, в кожного вона своя»
Правда одна. Але обмежені люди (тобто всі люди) спотворюють її в міру своїх знань і значно більше – в міру свого незнання, а потім видають власну щирість і впертість за істину в останній інстанції.
І в наш час, чим більше людське ego, тим менше ми заморочуємося роздумами про Абсолют і пошуком істини. Звикли бачити себе в центрі всесвіту, хай там навіть маленького-свого.

«…Правда – коли ти завжди говориш, що думаєш»
Насправді, істина – не завжди в твоїх думках. Ти можеш бути чесним, навіть дуже щирим, але ти не обов’язково говориш правду. Бути чесним – занадто мало для того, щоб претендувати на істину.
Правда вища за твої думки, глибша за твої роздуми, ширша всіх твоїх ідей.
То що, виходить, що…

«…Правда є, але люди не здатні її осягнути»???
Мабуть все-таки не здатні. Так само, як немовля не може саме собі поміняти памперс, чи приготувати їжу. Немовляті потрібна допомога. І нам потрібна допомога когось більшого, ніж людина.

Біля 2000 років тому Ісус назвав Себе «Дорога, Правда і Життя». В нашому світі заявити навіть те, що ти знаєш істину – то вже сміливо. Але сказати, що ти і є істина??? Хтось сказав, що для цього треба бути або найбільшим брехуном у світі, або божевільним, або богом. В свій час я зупинився на третьому варіанті – після довгих вагань, досліджень і роздумів.

Так, я чесно говорю про те, що Ісус Христос є Правда.

Ісус не просто кличе нас бути чесними. Його заклик набагато складніший і цікавіший водночас – ми маємо шукати правду, пізнати правду, підкоритися правді. Для цього треба докласти деяких зусиль. Для цього треба мужність, коли якісь світоглядні твердині будуть падати, як фортеці з піску.

А коли це відбуватиметься в нашому житті, вкрай важливо пам’ятати, що Істина і Любов – нерозлучні. Втім, то вже тема іншого тексту…

Читати далі…

ЯК ЦЕРКОВНІ ПІСЕННИКИ ПЕРЕЛОМИЛИ ХІД БИТВИ

 
1780 рік. Війна за незалежність. Спрінгфілд, штат Нью-Джерсі.
 
Більшість чоловіків-прихожан Першої Пресвітеріанської церкви добровільно записалися в армію, щоб захищати молоду державу від британських регулярних військ, а сам пастор – преп. Джеймс Колдуелл, служив у цій же армії, своїм же прихожанам, в якості військового капелана. Приміщення церкви використовувалося як склад, а по неділям для богослужіння віряни збиралися в мансарді пасторського будинку.
 
23 червня британський наступ був зупинений в Спрінгфілді. Під час запеклої битви виявилося, що у американців почав закінчуватися стратегічний військовий ресурс – вата. Солдати використовували її для того, аби чистити стволи своїх рушниць.
 
Побачивши це, Колдуелл забіг у приміщення своєї церкви, знайшов там стос пісенників Ісаака Воттса і повернувся з ними на передову, сказавши приблизно таке: «Хлопці, треба вата? – Беріть Ваттcа!» (простіть, дозволив собі легке змінення звучання прізвища – але ж я іноземець, що з мене взяти:)).
Коли зброя в порядку, то і стріляти виходить краще. Під масованим прицільним вогнем британці були змушені відступити.
 
Перемога дісталася дуже високою ціною – відступаючи, англійці підпалили майже всі будівлі в місті, церкву і навіть пшеничні поля, де місцеві жителі переховували особисті речі.
 
Церква збиралася в одному з вцілілих сараїв, в той же час власними силами і за допомогою віруючих з сусідніх міст на місці згорілого приміщення відбудували нове, яке стоїть і до цього часу (springfieldpresbyterian.com, де і можна знайти цю історію).
 
P.S. Ісаак Воттс, автор пісенного збірника, що відомий під його іменем, написав безліч гімнів, які виконуються досі, наприклад – «Земле радій» (Joy to the World). Він названий «хресним батьком англійського гімну».
 
P.P.S. Саме так. Головна іронія полягає в тому, що Ісаак Воттс був англійцем, і пісенники, за допомогою яких було відбито наступ британців, були теж, скоріше за все, надруковані в Англії.

ЛЮДИ І ЖУКИ

Світлина від Oleg Pavlishchuk.Пропоную вам напівжартівливу класифікацію-порівняння людей і їх схожість з деякими комахами (чи членистоногими). ЗізнАюсь – писав ці рядки і посміхався, згадуючи того чи іншого знайомого, а часом супився – коли приходив на пам’ять досвід не дуже позитивного спілкування.

“Ну ти і жук!» – чули колись таке? Казали? )) Дуже часто під цими словами мається на увазі не образа, а особлива відзнака інтуїції, розуму і працьовитості. Біблія неодноразово згадує комах – навіть приводить їх в приклад лінивим людям (Приповісті 6:6).

Дисклеймер. Це не праця професійного ентомолога, тому можливі наукові неточності. Також, сприймайте текст як жартівливу притчу з алегоріями та метафорами, а не словник з образливих кличок. А ще постарайтесь побачити десь себе – хоча, звісно, це тяжче, ніж бачити інших ))

1. ЧЕРВ’ЯК. Ця істота не має серця. Не має легенів. Не має нирок і печінки. Зате вона має стравохід, і все її життя спрямоване довкола стравоходу. Чи не про таких людей писав Ап.Павло – «їх бог – черево»? Такі люди думають не мозком, і відчувають не серцем. Стравохід – їх командний центр і головний стимул в житті. Це ідеальні споживачі (маю на увазі не лише їжу).

2. БОГОМОЛ. Виглядає дуже духовно і навіть в якійсь мірі екстатично релігійно. Він наче весь час молиться. Насправді ж він не молиться ніколи. А ще богомоли з’їдають своїх же дітей, що не встигли вчасно втекти з батьківського «дому». Читати далі…

7 мифов о войне, национализме и геноциде в книге Иисуса Навина

Иисус Навин был слугой Моисея. В конце своей жизни он был назван слугой Божьим. Именно Иисус Навин после смерти Моисея возглавил Израильский народ и повел его за Иордан – после 40 лет пребывания в Синайской пустыне.

Світлина від Oleg Pavlishchuk.Одноименная книга в Библии наполнена описанием войн и всего, что на войне происходит – убийства, предательства, политика, страх, победы и поражения.

Некоторые считают, что книга Иисуса Навина является учебником по геноциду. Давайте вместе это исследуем.

Миф 1: Книга Иисуса Навина делит людей на евреев и всех остальных.
Правда: Эта книга делит людей на верующих и неверующих. Читати далі…

Програма захисту свідків

Джозеф «Джо Карго» Валаккі (Joseph Valachi) був першим у багатьох моментах. Він перший підтвердив існування мафії в США, він перший дав свідчення проти мафії у суді, він перший потрапив під федеральну програму Сполучених штатів із захисту свідків.

Він дожив до “своєї” смерті у віці 67 років, незважаючи на величезну (на той час) нагороду за його голову в розмірі 100.000 доларів. Будь-який мафіозі мав пристрелити його без роздумів одразу при зустрічі.

Цього не відбулося ні з Валаккі, ні з іншими людьми, що підпали під програму захисту свідків. За майже 50 років існування програма показала неймовірно високий – 100% результат надійності. Жоден із тих, хто знаходиться під програмою, не постраждав.

В чому полягають особливості цієї програми, з чого вона складається? Ось сім ключових характеристик: Читати далі…

Преследуемая церковь. Жизнь в период гонений

Стаття, написана мною як робота по історії християнства в Київській богословській семінарії. Російською мовою )))

Американский писатель Ренди Алькорн в своей книге «Возвращение домой» описывает китайскую подпольную церковь. Действие происходит в наше время. Сюжетная линия вымышлена, имена и географические названия изменены, но книга основана на реальных событиях и воспоминаниях автора, который сам побывал в Китае. Одно из самых ярких и сильных впечатлений от этой книги для меня – это фраза, которую китайские верующие говорят друг другу и себе практически каждый день: «Сегодня – хороший день, чтобы умереть». Читати далі…

Один рік без Facebook

Десь 12 лютого 2016 року я деактивував свій фейсбук-акаунт. 13-го лютого я прокинувся з відчуттям свободи і тихої внутрішньої радості.

Протягом майже року я відкривав для себе, наскільки правильне рішення прийняв. Фб-залежність була не сильною, але прогресувала і давала ускладнення на уважність, пам’ять, здатність обробляти і особливо виробляти якісну інформацію.

За цей останній рік я прочитав десятки товстих книг і дуже добре їх засвоїв. Більше часу зміг витратити на реальне спілкування. Поглибив розуміння речей, які потрібно розуміти глибоко. Відкрив для себе купу класних виконавців. Відбулося моє рукопокладення. Написав програму для підліткового табору по Єв.Луки. Працював у підлітковому таборі. Список можна продовжувати…

Я ще більше переконався, що фейсбук створює ілюзію. Ілюзію спілкування, ілюзію популярності, ілюзію благодійності, ілюзію впливу, ілюзію інформованості та обізнаності. Читати далі…