ЯК ЦЕРКОВНІ ПІСЕННИКИ ПЕРЕЛОМИЛИ ХІД БИТВИ

by theOleg
 
1780 рік. Війна за незалежність. Спрінгфілд, штат Нью-Джерсі.
 
Більшість чоловіків-прихожан Першої Пресвітеріанської церкви добровільно записалися в армію, щоб захищати молоду державу від британських регулярних військ, а сам пастор – преп. Джеймс Колдуелл, служив у цій же армії, своїм же прихожанам, в якості військового капелана. Приміщення церкви використовувалося як склад, а по неділям для богослужіння віряни збиралися в мансарді пасторського будинку.
 
23 червня британський наступ був зупинений в Спрінгфілді. Під час запеклої битви виявилося, що у американців почав закінчуватися стратегічний військовий ресурс – вата. Солдати використовували її для того, аби чистити стволи своїх рушниць.
 
Побачивши це, Колдуелл забіг у приміщення своєї церкви, знайшов там стос пісенників Ісаака Воттса і повернувся з ними на передову, сказавши приблизно таке: «Хлопці, треба вата? – Беріть Ваттcа!» (простіть, дозволив собі легке змінення звучання прізвища – але ж я іноземець, що з мене взяти:)).
Коли зброя в порядку, то і стріляти виходить краще. Під масованим прицільним вогнем британці були змушені відступити.
 
Перемога дісталася дуже високою ціною – відступаючи, англійці підпалили майже всі будівлі в місті, церкву і навіть пшеничні поля, де місцеві жителі переховували особисті речі.
 
Церква збиралася в одному з вцілілих сараїв, в той же час власними силами і за допомогою віруючих з сусідніх міст на місці згорілого приміщення відбудували нове, яке стоїть і до цього часу (springfieldpresbyterian.com, де і можна знайти цю історію).
 
P.S. Ісаак Воттс, автор пісенного збірника, що відомий під його іменем, написав безліч гімнів, які виконуються досі, наприклад – «Земле радій» (Joy to the World). Він названий «хресним батьком англійського гімну».
 
P.P.S. Саме так. Головна іронія полягає в тому, що Ісаак Воттс був англійцем, і пісенники, за допомогою яких було відбито наступ британців, були теж, скоріше за все, надруковані в Англії.

You may also like

Коментувати через...