Справжня церква

В продовження свята Трійці та теми церкви.
 
Біблія дуже конкретна. Вона нагадує всім, що СПРАВЖНЯ ЦЕРКВА – ЦЕ:
 
СІЛЬ, А НЕ ЦУКОР (Мф 5:13). Блискуче зауваження, яке зробив, якщо не помиляюсь, Олександр Савич. «Бути цукром» значить намагатися бути солодким – догоджати їм, м’яко стелити, уникати конфронтації, говорити так, щоб нікого не образити. Бути сіллю значить пробуджувати спрагу – «я теж хочу того ж, що маєш ти».
 
СВІТЛО, А НЕ БЛИСК (Мф 5:14). Світло справжнє. Блиск фальшивий. Світло – це Бог. Блиск – це світ з його ілюзіями та міражами. Світло зігріває, блиск вабить до себе. Світло нещадне до недоліків, показуючи їх такими, які вони є. Блиск просто заліплює очі і робить підсліпуватим.

Читати далі…

Церква на Марсі?

Християнська організація Acts29 і приватна аерокосмічна компанія SpaceX анонсували партнерську угоду про те, що місіонери-засновники церкви відправляться на Марс в числі чи не перших колоністів «червоної планети».

Світлина від Oleg Pavlishchuk.Ілон Маск, засновник і головний виконавчий директор SpaceX, проголосив план колонізації Марсу, що розпочнеться у 20-х роках 21 століття. Він назвав себе людиною не релігійною, але зауважив наступне: «Релігія є корисною для суспільства, і було б недбальством заселяти планету без неї».

Метт Чендлер, президент Acts29, був готовий стати тим самим місіонером, взявши «квиток в один кінець», але через довготелесу статуру (майже 211 см) і нестандартно довгі для космічних подорожей кінцівки був забракований медичною комісією.

Стів Тімміс, генеральний директор Act29, планує використати це партнерство, щоб розпочати нову стратегію “Глибоке буріння, високі досягнення”. Англієць сказав журналістам: “Я думаю, буде дуже добре, якщо б Євангелія досягла Марсу”.

http://www.acts29.com/acts-29-plant-on-mars/

Додам від себе, що Метт Чендлер тісно співпрацює з Марком Дрісколлом, колишнім пастором церкви під назвою Mars Hill у Сіетлі. Савпадєніє? )))

А якщо серйозно, то подібна заява має більше іміджеву цінність, ніж можливу реальність.

З усією повагою до Ілона Маска і SpaceX, я згідний з тими, хто бачать в «місті на Марсі» нову вавилонську вежу. Час інший, але люди ті самі:
– Ілон Маск якось заявив: «не хочу бути поганим пророком у своїй вітчизні, але в майбутньому Земля, можливо, переживе катастрофу, і ми вимремо. Альтернатива цьому – людство повинне стати «міжпланетним видом».
– При будівництві вежі в Вавилоні люди сказали: «Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім’я, щоб ми не розпорошувались по всій землі».

Оскільки я вірю Біблії, то визнаю наступне:

1. Людству як біологічному виду не загрожує повне зникнення.

2. Мені особисто не загрожує забуття після смерті – тому я не повинен надіятися на Ілона Маска, SpaceX чи якогось супермена, щоб врятуватися самому, або збирати гроші на евакуацію дітей. Ісус зробить це гарантовано і безкоштовно. Моє спасіння і моє життя – в надійних руках.

3. Історія людства після Великого Суду продовжуватиметься не на іншій планеті, а на Новій Землі під новим небом. Що буде далі – не знаю і категоричним бути не хочу. Але Новий Єрусалим як центр богопоклоніння буде точно не на Марсі.

4. Ісус дав Велике доручення бути Його свідками «в Єрусалимі, Юдеї, Самарії і до краю землі (!)». Далі не потрібно ))

Разом з тим висловлюю своє захоплення тими людьми, які готові стати «безумними заради Христа» і служити людям в найвіддаленіших місцях, хай то буде село в джунглях Амазонії чи колонія на Марсі.

А ви що думаєте?

ЧЕСНІСТЬ І ПРАВДА – НЕ ОДНЕ Й ТЕ Ж САМЕ

Перечитай заголовок ще раз. І ще раз, будь ласка.

Можливо, воно тебе здивувало. Не поспішай глузувати чи висловлювати свій гнів. Тим більше не тисни лайк – просто так, за звичкою, необдумано.

“Бути чесним” не завжди значить “казати правду”:

Приклад 1. В епоху Середньовіччя вчителі на уроках говорили про те, що земля плоска. Чи були вони ЧЕСНИМИ, заявляючи це? Звичайно. Вони були чесними, ще б пак – вони вірили в те, що казали! Чи говорили вони ПРАВДУ? Зараз ми достеменно знаємо, що ні (не беремо до уваги купку маргіналів, які створили в Мережі кілька сайтів і заявляють, що «кругла Земля» – то глобальна фальсифікація і масонська чи яка там змова) – Земля не плоска, вона таки кругла.

Приклад 2. Партизан потрапляє в полон і, щоб не видати своїх побратимів, говорить ворогам, що загін знаходиться в квадраті А4, точно знаючи, що вони якраз в цей момент знаходяться в квадраті В1. Карателі вирушають в квадрат А4 і дійсно знаходять там партизанів, які вирішили перебратися в інше місце, коли виникла загроза їх викриття. Чи був полонений партизан чесним? Ні. Але він, як це неймовірно не звучить, сказав правду – мимоволі, не бажаючи того і не здогадуючись про це.

Твердження, з якого починається текст, може бути небезпечним і руйнівним, якщо ти тільки даси йому достатньо місця у своєму розумі. Воно сильне настільки, що може зачепити чи навіть зруйнувати інші твердження, як от:

«…Головне – мати віру, і не так важливо, в що ти віриш.»
«…Кожен має право вірити, у що забажає»
«…Правди як такої не існує, в кожного вона своя»
«…Правда – коли ти завжди говориш, що думаєш»
«…Правда є, але люди нездатні її осягнути»

Пройдемося по цим заявам?

«…Головне – мати віру, і не так важливо, в що ти віриш. Кожен має право вірити, у що забажає».
Це ірраціонально, але це справді так: часом дійсно стається таке, що віра робить чудеса. Людина в онкологічній клініці не має нічого, крім віри – і отримує зцілення. Хтось дуже вірить в те, що протягом року заробить мільйон, і його віра дозволяє йому цього досягнути. Але де межа такої віри? Чи дозволить вона мені стрибнути з багатоповерхівки, вірячи в те, що якимось чином я здолаю силу тяжіння і полечу, куди мені заманеться? А як щодо кишенькового злодія, який має непорушну віру в свою невловимість та безкарність? Чи має він право на таку віру і силу, яку ця віра йому дає? А що якщо хтось матиме віру в процвітання і успіх, і ця віра принесе йому справжній фінансовий рай, але за рахунок інших людей?

«…Правди як такої не існує, в кожного вона своя»
Правда одна. Але обмежені люди (тобто всі люди) спотворюють її в міру своїх знань і значно більше – в міру свого незнання, а потім видають власну щирість і впертість за істину в останній інстанції.
І в наш час, чим більше людське ego, тим менше ми заморочуємося роздумами про Абсолют і пошуком істини. Звикли бачити себе в центрі всесвіту, хай там навіть маленького-свого.

«…Правда – коли ти завжди говориш, що думаєш»
Насправді, істина – не завжди в твоїх думках. Ти можеш бути чесним, навіть дуже щирим, але ти не обов’язково говориш правду. Бути чесним – занадто мало для того, щоб претендувати на істину.
Правда вища за твої думки, глибша за твої роздуми, ширша всіх твоїх ідей.
То що, виходить, що…

«…Правда є, але люди не здатні її осягнути»???
Мабуть все-таки не здатні. Так само, як немовля не може саме собі поміняти памперс, чи приготувати їжу. Немовляті потрібна допомога. І нам потрібна допомога когось більшого, ніж людина.

Біля 2000 років тому Ісус назвав Себе «Дорога, Правда і Життя». В нашому світі заявити навіть те, що ти знаєш істину – то вже сміливо. Але сказати, що ти і є істина??? Хтось сказав, що для цього треба бути або найбільшим брехуном у світі, або божевільним, або богом. В свій час я зупинився на третьому варіанті – після довгих вагань, досліджень і роздумів.

Так, я чесно говорю про те, що Ісус Христос є Правда.

Ісус не просто кличе нас бути чесними. Його заклик набагато складніший і цікавіший водночас – ми маємо шукати правду, пізнати правду, підкоритися правді. Для цього треба докласти деяких зусиль. Для цього треба мужність, коли якісь світоглядні твердині будуть падати, як фортеці з піску.

А коли це відбуватиметься в нашому житті, вкрай важливо пам’ятати, що Істина і Любов – нерозлучні. Втім, то вже тема іншого тексту…

Читати далі…

ЯК ЦЕРКОВНІ ПІСЕННИКИ ПЕРЕЛОМИЛИ ХІД БИТВИ

 
1780 рік. Війна за незалежність. Спрінгфілд, штат Нью-Джерсі.
 
Більшість чоловіків-прихожан Першої Пресвітеріанської церкви добровільно записалися в армію, щоб захищати молоду державу від британських регулярних військ, а сам пастор – преп. Джеймс Колдуелл, служив у цій же армії, своїм же прихожанам, в якості військового капелана. Приміщення церкви використовувалося як склад, а по неділям для богослужіння віряни збиралися в мансарді пасторського будинку.
 
23 червня британський наступ був зупинений в Спрінгфілді. Під час запеклої битви виявилося, що у американців почав закінчуватися стратегічний військовий ресурс – вата. Солдати використовували її для того, аби чистити стволи своїх рушниць.
 
Побачивши це, Колдуелл забіг у приміщення своєї церкви, знайшов там стос пісенників Ісаака Воттса і повернувся з ними на передову, сказавши приблизно таке: «Хлопці, треба вата? – Беріть Ваттcа!» (простіть, дозволив собі легке змінення звучання прізвища – але ж я іноземець, що з мене взяти:)).
Коли зброя в порядку, то і стріляти виходить краще. Під масованим прицільним вогнем британці були змушені відступити.
 
Перемога дісталася дуже високою ціною – відступаючи, англійці підпалили майже всі будівлі в місті, церкву і навіть пшеничні поля, де місцеві жителі переховували особисті речі.
 
Церква збиралася в одному з вцілілих сараїв, в той же час власними силами і за допомогою віруючих з сусідніх міст на місці згорілого приміщення відбудували нове, яке стоїть і до цього часу (springfieldpresbyterian.com, де і можна знайти цю історію).
 
P.S. Ісаак Воттс, автор пісенного збірника, що відомий під його іменем, написав безліч гімнів, які виконуються досі, наприклад – «Земле радій» (Joy to the World). Він названий «хресним батьком англійського гімну».
 
P.P.S. Саме так. Головна іронія полягає в тому, що Ісаак Воттс був англійцем, і пісенники, за допомогою яких було відбито наступ британців, були теж, скоріше за все, надруковані в Англії.